Новини‎ > ‎

Круглий стіл «Чи матимемо добрі переклади», 19 травня,18.00, книгарня "Є" (вул. Лисенка, 3, м.Київ)

опубліковано 20 трав. 2010 р., 13:33 Видавництво Анетти Антоненко Anetta Publishers   [ оновлено 13 жовт. 2010 р., 09:10 ]

Модератор:
Тарас Лютий, менеджер програми «Соціальний капітал та Академічні публікації» Міжнародного фонду «Відродження»


Запрошені до участі:
видавництва: «Кальварія», «Нора друк», «Теза», «Видавництво Старого Лева», «Юніверс», «Критика»
перекладачі: Олекса Логвиненко, Євгенія Кононенко
редактори: Михайло Назаренко
організації: Українська асоціація видавців і книгорозповсюджувачів, Гете-Інститут в Києві, Міжнародний фонд «Відродження», Програма сприяння видавничій справі «Сковорода», Польський інститут в Києві, департамент культурного та гуманітарного співробітництва МЗС України, Форум видавців, Центр дослідження літератури для дітей та юнацтва та інші.

Приєднались до дискусії:
Тамара Желобицька, перекладач
Наталя Єна, перекладач
Олексій Гавриленко, перекладач, КНУ
Ірина Славінська, "Українська правда. Життя", літературний оглядач
Леся Лисенко, редактор видавництва "Веселка"
Євгенія Гринь, журналіст "Читомо"
Тетяна Пруднікова, журналіст інформаційної служби програми "Факти", ICTV
Тетяна Мельник, zaxid.net
Юрій Рибачук, редактор відділу культури тижневика "Комментарии"
Маргарита Литвин, відділ «Інформація та бібліотека», Гете-Інститут в Києві
Анастасія Гринько, Міжнародний фонд «Відродження», PR
Ірина Пушкар, Міжнародний фонд «Відродження», PR
Валентина Стукалова, Французський культурний центр
Андрій Мокроусов, видавництво "Критика"
Андрій Савчук, видавництво "Юніверс"
Оксана Лущевська, письменниця
Ольга Осінська, студентка, ф-т перекладу, НПУ ім.Драгоманова
Віктор Пушкар, психолог, КНУ
Катерина Очеретяна, філолог
та інші небайдужі.

Зі стенограми  Круглого столу.





Євгенія Кононенко, письменниця, перекладач;
Єлеонора Сімонова, директор видавництва "Нора-друк";
Антоненко Анетта, директор видавництва "Кальварія", координатор Проекту
Тарас Лютий, модератор Круглого столу, менеджер програми «Соціальний капітал та Академічні публікації» Міжнародного фонду «Відродження»;
Володимир Брискін, директор видавництва "Теза"

Частина 1.
Оголошення старту Проекту «Ukrainian Literature in European Context & European Literature in Ukrainian Context».










Доповідач:
Анетта Антоненко -директор видавництва «Кальварія», 
керывник проектів Благодійного Фонду «Фундація видавництва «Кальварія», 
координатор Проекту

Ми хочемо представити вам сьогодні Проект, який дозволить світу дізнатись більше про сучасну Україну через нашу літературу, оскільки єдине, з чим сьогодні ідентифікують Україну в світі, - це ЧОРНОБИЛЬ. Пізнати державу можна лише через культуру, а головним матеріальним носієм культури є КНИГА.
Україна для більшості (навіть видавців) знаходиться десь в Африці, біля Уганди.  Навіть дуже освічені видавці, які цікавляться цією тематикою, часто питають: ЧИ СПРАВДІ РОСІЙСЬКА ТА УКРАЇНСЬКА МОВИ Є РІЗНІ? 
Спробуємо окреслити "обличчя" «справжнього» українського письменника. 
Це той, хто на питання ,хто в Україні є крім вас відповідає – "НІЧОГО, я один". 
Саме тому найвідоміший у світі письменник з України Андрій Курков є несправжнім українським письменником, бо на це запитання він називає щонайменше ще 20 україномовних письменників. 

Я вважала і вважаю, що чим більше сучасних українських письменників буде якісно перекладено і видано в Європейських країнах – тим краще буде для всіх письменників, видавців і всієї України. 
Оскільки створення в Європі тренду «СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА» дає шанси всім в Україні: і видавцям, і письменникам, і перекладачам… 
Але створити цей тренд ані окремий письменник ані окремий видавець не зможе. 

ТОМУ попри всі розбіжності у видавничій політиці 10 українських видавців вирішили створити потужний кулак і пробити «вікно в Європу», створити європейський тренд – «СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА». 

С цією метою разом працюватимуть такі різні видавництва як Фоліо і Кальварія, Нора-друк і Теза, Богдан і Грані-Т.. 
"Кальварія" також запросила до участі в проект Президента Асоціації п.Олександра Афоніна і сподівається на його допомогу щодо досягення цієї  БЛАГОРОДНОЇ МЕТИ

Як координатор, я запропонувала розвиток Проекту в напрямку інформаційному - спільний інформаційний каталог видавців
а Володимир Брискін зі своєї сторони – ідею створення студії, яка б опікувалась подкастом Проекту, де б викладались всі фото, відео і аудіо матеріали…
Проект передбачає активну участь європейських видавців, перекладачів, авторів на теренах України. За останні 20 років ми бачили лише поодинокі випадки приїздів деяких видавців, Авторів, перекладачів в Україну, та й і все це здійснювалось за ініціативою Посольств і окремих програм. Ми ж хочемо це зробити системним і постійним потоком нашої подальшої співпраці. Хто як не видавці краще знають, що їм потрібно…
Тому і запрошувати ми будемо саме тих, кого хочемо бачити і працювати з ними.

До Проекту планується включити  майстер-класи для видавців по знаходженню фінансування на перекладні проекти. Проводити їх буде Фундація видавництва «Кальварія», яка має значний досвід в проектній діяльності: за 9 років вона адмініструвала 150 проектів, з них 70 проектів з фундаціями у всьому світі.

Відео  © Микола Кравченко

Проект ВІДКРИТИЙ і тому ми запрошуємо до нього всіх, хто поділяє мету цього проекту. 
Кожен крок реалізації цього проекту буде абсолютно відкритим, приймаються всі критичні зауваження.

Термін дії Проекту: 2010-2015 рр. 
В рамках Проекту в 2010 році заплановане наступне:
жовтень –  зустріч видавців України з колегами (Мерія міста Краснік (Люблинське воєводство) (Kraśnik), Польща);
                 організатор: Польсько-Українська Господарча Палата (Варшава, відповідальний - Петр Гудзовський);
                 координатор від України: Володимир Брискін, директор видавництва "Теза"
  листопад –зустріч  видавців  України з колегами (Осло, Норвегія);
                 співорганізатори: NORLA - Norwegian Literature Abroad, Fiction and Non-Fiction, Посольство Королівства Норвегії в 
                 Україні, Посольство України в Норвегії, Міжнародний фонд «Відродження» 

 

ЧОМУ для поїздки видавців вибрана саме Норвегія?!

   1.       Країна завжди лояльна до України

   2.       Дуже потужна і сильна література

   3.       Можна багато чому в неї навчитись..Та і в Україні багато чого перекладено (12 видавців, 17 книжок). 


В березні місяці я отримала розсилку з NORLA - Norwegian Literature Abroad, Fiction and Non-Fiction про тиждень Росії в Осло в Litteraturhuset (Літературний Дім, де проходять самі важливі літературні події в Осло) зі слоганом "Русскіє ідут. Русские прійдут".  Я звернулась до Ірина Сабор - перекладачу, аташе з питань культури посольства України в Норвегії з ідеєю організувати подібний тиждень України в Норвегії.

Теза з підключення до розмови Ірини Сабор з Осло (за допомогою Skype).
"Я взимку ініціювала зустріч із норвезькими видавцями, щоб презентувати їм українську літературу. 
У відповідь я отримала хвилю цікавості та здивування від того, що наша література була раніше їм невідома. 
З іншого боку була також певна інертність до конкретних кроків, бо українська література для Норвегії - це цілина."
Ірина зазначила також, що
"Це не може бути окремим проектом посольств України закордоном. 
Найбільша проблема - це брак ініціатив "із полів", видавництв чи спеціальних культурних фондів в Україні. 
Крім того, банальна відсутність інформаційних матеріалів про українську літературу іноземними мовами,а також презентаційних перекладів української літератури, таких, які можна передати у видавництва для першого враження - не додає охоти до співпраці". 
 
Теза з підключення до розмови Ірини Дмитришин з Парижу (за допомогою Skype).
"Ситуація української книжки на французькому ринку всім відома – книжок кричуще мало, головно в порівнянні з багатством української літератури.
Але проблема не тільки у перекладі чи фінансуванні.
На мій погляд, необхідно почати з аналізу структури цього книжкового ринку, де кожне видавництво має певну спеціалізацію і свого сталого читача, з тим щоб запропонувати твір і автора, які би найбільше відповідали “духові” того чи іншого видавництва. Тобто намагатися створити безпомилкову “пару” між французьким видавцем і українським автором.

Але, необхідно також бути свідомим, що коли український твір попадає на стіл  французького видавця, на ньому вже знаходиться чимало творів зі всього світу, тобто йдеться про світову літературну конкуренцію. А це також і питання іміджу – наскільки Україна цікава Франції – що очевидно виходить за рамки літератури.

Попри все, переконана що спільні зусилля увінчаються успіхом. Тому що найголовніше – якісна література – у нас все таки є."

Якщо хтось має ідеї і пропозиції, то ми радо вислухаємо Вас:
Ініциативна група звертається до всіх видавців пропонує видавцям об"єднатись на принципах професійного бізнес-клубу.
Раніше всі ми діяли "партизанськими" методами і це дало свої паростки, але дуже мізерні...
Ми пропонуємо посилити свої позиції і від цього виграємо в першу чергу всі МИ - ігроки видавничого ринку.

Частина 2.
Виклики сьогоднішнього дня для учасників літературно-видавничого процесу
- формувати культуру спілкування в середині спільноти;
- зберегти достойний рівень оплат перекладачам та редакторам; 
- сформувати школу молодих редакторів зі знанням іноземної мови; 
- ініціювати системи актуалізації знань та підвищення кваліфікації навчання перекладачів.
 
Пропонуємо переглянути початок дискусійної частини.  

Відео  © Микола Кравченко

Деякі думки учасників дискусії.

Олекса Логвиненко (перекладач-фрілансер) та Леся Лисенко (літредактор видавництва "Веселка" із знанням англійської мови) запропонували дотримуватись перевіреного підходу. В його основі особиста готовність вдосконалюватись, працювати над помилками, перекладати постійно. Фрагменти текстів, перекладених досвідченими перекладачами, мають бути доступними іншим перекладачам та редакторам разом із відповідним фрагментом оригіналу. Також було висловлено занепокоєння, що школа фахівців перекладу може бути втрачена, оскільки метри поступово відходять від активної праці через поважний вік.


Піднімалося питання оплати праці перекладачів і редакторів. 

Олекса Логвиненко 
(перекладач-фрілансер)

Олекса Логвиненко, Леся Лисенко, Андрій Мокроусов, Елеонора Сімонова, Анетта Антоненко, перекладач Наталія Єна
обговорювали питання, хто має оплачувати переклад і як формується собівартість видання з урахуванням оплати праці перекладача.

Одним з важливих питань є створення професійного майданчика для обміну досвідом і дискусій на базі інтернет-платформи.

Назріла необхідність проведення майстер-класів для перекладачів і редакторів. 
Молодий перекладач або редактор повинен мати шанс отримати поради більш досвідчених колег у формі майстер-класів та студій. Для цього треба шукати фінансування для модераторів таких майстер-класів.

Для підвищення кваліфікації перекладачі повинні мати можливість отримувати стипендії від закордонних інституцій. Для інформування про такі стипендії також можна використовувати професійну інтернет-платформу.



Євгенія Кононенко, 

письменниця, перекладач

Євгенія Кононенко
наголосила на тому, що в жодному разі якість роботи не може залежати від рівня оплати. Якщо перекладач погодився виконати переклад, він мусить зробити це якісно.

Для інформування громадськості про розвиток презентованого проекту і подальшого його обговорення запропоновано відкрити в соціальних мережах акаунти Facebook, сайт, групу на Google.

Тарас Лютий висловив сподівання відновити Лабораторію наукового перекладу, яку провадили за підтримки Фонду Відродження. Маргарита Литвин (асистент відділу «Інформація та бібліотека», Гете-Інституту в Києві) запропонувала територію Гете-Інституту в Києві для проведення майстер-класів, а також порадила видавцям-ініціаторам проекту подати заявку до Проекту підвищення кваліфікації видавничих кадрів, що провадять Гете-Інститути на території СНД, в якій викласти очікування українських професійних кіл щодо того, на які теми потрібні семінари в Україні.

Дехто з запрошених до дискусіїї не зміг бути присутніми під час проведення Круглого столу, але поділився з нами своїми думками. 
Мар'яна Савка, головний редактор «Видавництва Старого Лева»: "Хочу привернути увагу в розмові до питання "собівартість-продажна ціна". Чимало перекладачів отримують гонорари за переклад значно більші ніж гонорари Авторів.
    Звісно перекладів стало менше в період кризи, але інтузіазм видавців нікуди не подівся і він проявляється в тому, що видавці більше видають українських авторів.
    Старше покоління перекладачів звісно має спілкуватись з молодшим і навчати один одного не тільки через те, що їм буде за це хтось платити - це має бути їх покликанням. Багато видавців можуть підтвердити факт, що до них часто звертаються перекладачі, які багато років працювали "в стіл", не маючи надію оприлюднити свої переклади."

Олександра Коваль, Президент Форуму видавців:
"Форум Видавців упродовж трьох минулих років регулярно проводив круглі столи фахівців, присвячені проблематиці якості перекладів, обміну досвідом у різних жанрах перекладу, створення інфраструктури для видання перекладних текстів різних типів (художня, зокрема дитяча,література, наукова гуманітарна і наукова технічна, науково-популярна література тощо). 
Ми і надалі практикуватимемо подібні форми спілкування професіоналів, а також сприятимемо безпосереднім контактам між іноземними авторами - учасниками літературного фестивалю, та їхніми перекладачами із видавцями задля розширення репертуару перекладних текстів."

Додаткові матеріали щодо Круглого столу:
***
Comments