Новини‎ > ‎

Таки доїхали до Парижа й Лейпцига… силами футбольних фанатів

опубліковано 2 квіт. 2012 р., 09:26 Видавництво Анетти Антоненко Anetta Publishers
Написав Тала ПРУТКОВА   
Понеділок, 02 квітня 2012, 16:13

Джерело: Літературна Україна

Українська книжка за кордоном — річ ефемерна і примарна. Авторів, чиї твори знані за межами України, зовсім небагато: Андрухович, Забужко, Дереш, Курков, Жадан, Матіос — усіх їх можна перелічити на пальцях. Утім, чи варто очікувати світової слави, коли у себе вдома українська книжка не спромоглася не те щоб на шквал аплодисмен­тів  — вона отримує лише поодинокі скупі оплески.

Попри реалії, які не навіюють оптимізму, маємо втішний факт — цьогоріч Україну вперше було офіційно представлено на двох найбільших книговидавничих заходах: Паризькому книжковому салоні та Міжнародному книжковому ярмарку в Лейпцигу. Втім, цього разу держава знову «вмила руки» від культури, тож «євроінтеграції» варто завдячувати лише окремим меценатам і… чемпіонату з футболу.

Напевне, саме в контексті Євро-2012 провідною темою лейпцизького ярмар­ку, що тривав 15—18 березня, стала тема транзиту літератури з Польщі, України та Білорусі. Справді, що, як не художня література країни, може краще розкрити її душу, показати її обличчя, як то кажуть, без прикрас?!
Вітчизняну книжку презентували в межах програми «tranzyt», яка передбачає низку заходів, спрямованих на промоцію в Німеччині літератури названих країн. День відкриття ярмарку присвятили темі Голокосту, Голодомору в Україні та спадщині, яка залишилася державам з пострадянського простору.
На цьогорічному ярмарку з-поміж 2-х тисяч видавців із 44-х країн світу було два українські стенди. Стенд «Форуму видавців» презентували «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», «Грані-Т», «Видавництво Старого Лева», «Фоліо», «Картографія», «Теза» та ін. Серед представлених книжок були перекладені німецькою та подарункові альбомні видання про Україну, втім найбільш широкий асортимент складал­и власне україномовні художні книжки від топових видавництв. «Форум» приїхав на запрошення лейпцизького ярмарку за підтримки фонду Рината Ахметова. Як зізнається куратор поїздки, молодий поет Грицько Семенчук, Україні є чому повчитися в німців, адже масштаби дійства були колосальними і переважали масштаби Форуму видавців у Львові щонайменше в 5 разів. Окрім того, активність відвідувачів була справді високою завдяки підтримці держави й міста.
Інший український стенд належав Львівському літературному фестивалю та поетичному фестивалю «Meridian Czernowitz» («Чернівецький меридіан») і був організований за допомогою німецького Інституту Гете. Також до Лейпцига на запрошення німецьких видавців приїхали українські письменники Оксана Забужко, Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Наталка Сняданко і Юрко Прохасько. Усього на ярмарку було близько 3 тисяч майстрів пера. Неймовірно насичена програма — 30—40 подій на годину — не завадила українським митцям привернути увагу преси та публіки. Оксана Забужко презентувала на ярмарку в Німеччині збірку есеїв, куди ввійшли твори із «Хронік від Фортінбраса», а крім цього, кілька нових, які українською ще ніде не друкувалися. Письменниця зауважила, що, коли книжку готувал­и до друку, видавець попросив її написати хоч щось про футбол, і Забужко таки подала до виданн­я п’ять сторінок про рух фанатів в Україн­і.

Оксана Забужко:
 На мене справді була навала німецької і австрійської преси. Були ті, хто з олівчиком читали «Музей покинутих секретів» і «Польові дослідження з українського сексу», мої шанувальники. Вони з радістю поговорили з улюбленим письменником, але в кінці мене таки запитали про футбол, мовляв, на замовлення редактора. Тобто футбол був найбільшим інформаційним приводом усього, що відбувалося навколо України.
Сергій Жадан теж не оминув спортивної тематики. Автор представив дві антології. Книжка «Тотальний футбол», що вийшла в німецькому видавництві «Зуркамп», складається з текстів, присвячених восьми містам, які приймають матчі Євро-2012. До другої антології увійшли одинадцять футбольних історій, авторами яких є Олександр Гаврош, Таня Малярчук, Максим Кідрук, Андрій Кокотюха та ін.
У Франції інтерес до футболу вочевидь менший, та й українську книжку там перекладали менше, ніж у Німеччині. Тому участь України в Паризькому книжковому салоні, що тривав 16–19 березня, не стала такою резонансною, хоча привернула увагу представників нашої діаспори, які буквально не відходили від українських делегатів.
Поїздку нашої делегації забезпечили фонди Арсенія Яценюка та Рината Ахметова, конкурс «Коронація слова», а також французьке посольство в Україні.
Цьогорічний паризький ярмарок — це 40 країн, близько 2000 письменників, понад 1000 видавців, 500 різноманітних подій і майже 190 тисяч прихильників книжки. Вітчизняну літературу було представлено за участю українських авторів — Марії Матіос, Тимофія Гавриліва, Лариси Денисенко, Євгенії Кононенко, Антона Кушніра, Ірисі Ликович та Євгена Положія, яких залучили до інтерв’ю, автограф-сесій, а також літературних читань у книгарні «Глоб» і бібліотеці ім.С.Петлюри в Парижі. Утім, стаціонарного стенда в України не було, що, звісно, ускладнило якісну презентацію нашої книги.

Марія Матіос:
— Хочеться, щоб Україну на такому заході було представлено на належному рівні. Стенд Республіки Конго мав 50 м кв., і я його не раз із захватом обходила. Коли шість конголезьких письменників водночас давали автогра­ф-сесії, мене як людину з Європи трохи «точив черв’як образи». Свій стенд мали і Грузія, і Казахстан, про Росію я мовчу…
Попри дещицю песимізму, варто відзначити й позитивні результати. Так, у межах Паризького салону було представлено франкомовний «Альманах української сучасної літератури». У видання ввійшли в перекладі французькою мовою уривки творів шістнадцяти авторів: Тимофія Гавриліва, Лариси Денисенко, Анатолія Дністрового, Окса­ни Забужко, Василя Кожелянка, Євгенії Кононенко, Леоніда Кононовича, Антона Кушніра, Ірисі Ликович, Лади Лузіної, Марії Матіос, Євге­на Положія, Ірен Роздобудько, Івана Рябчія, Наталки Сняданко та Дмитра Чистяка. У підготовці альманаху взяли участь 9 перекладачів. За словами директора Асоціації книговидавців і книгорозповсюджувачів Олександра Афоніна, альманах має на меті ознайомити передовсім французьких видавців та літературних агентів з літературним процесом у сучасній Україні й дати їм можливість відчути «смак» мови та сюжетів так, як його відчувають українські письменники.

Олександр Афонін:
 За 20 років існування незалежної України вперше до каталогу Паризького салону потрапила Україна як держава… За результатами зустрічей удалося досягнути домовленості щодо друку французькими видавництвами книжок Ірен Роздобудько, Лариси Денисенко, Василя Шкляра. Також удалося домовитися щодо участі України у книжковій виставці в провінції Коньяк. За 25 років проведення цієї виставки Україна стане першою державою, яка представить на ній власну книжкову продукцію, не будучи членом Євросоюзу.
Що ж, українська книжка таки зробила свій перший впевнений крок до Європи. Та, попри феєричні враження учасників наших делегацій і закордон­ний ажіотаж навколо української літератури, залишається відкритим ряд непростих питань. Наприклад, чи буде присутня українська книжка у світі поза контекстом футболу?.. І хто ж, власне, повинен забез­печувати належну презентацію державного книговидання на світових книжкових ярмар­ках: міністерств­о культури чи футбольні фанат­и­?!

Останнє оновлення на Понеділок, 02 квітня 2012, 16:16
Comments