Новини‎ > ‎

Україно-Норвезькі літературні дні. Ми повернулися-2...

Коментарі 
Елеонори Сімонової, директора видавництва «Нора-Друк», 
одного з учасників заходів

1. Декілька слів з прес-релізу: 
1-3 листопада 2010 р. відбулися «Україно-норвезькі літературні дні» у Норвегії, Осло. Учасниками з української сторони були директори і засновники видавництв «Грані-Т», «Кальварія», «Нора-Друк», «Теза», «Фоліо», президент Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів Олександр Афонін та перекладачі Левко Грицюк і Наталія Іваничук. З норвезької сторони – видавці провідних норвезьких видавництв, письменники, представники культурних інституцій.
Кава-брейк під час робочої зустрічі в Літерхаус(Litteraturhuset)
©Фото Елеонори Сімонової

2. Хто був організатором Днів?
Дні проходили в рамках Проекту «Європейська література в українському контексті & Українська література в європейському контексті», ініциатором та координатором якого є Анетта Антоненко –директор видавництва «Кальварія» та співзасновник Благодійного Фонду «Фундація видавництва «Кальварія».

Координатори «Україно-норвезьких літературних днів»: Анетта Антоненко та Ірина Сабор – аташе Посольства України в Норвегії.
Ірина Сабор
©фото Володимира Брискіна




















Анетта Антоненко на набережній гавані в Осло, 
де виставлена велика кількість скульптур, з якими туристи залюбки фотографуються.
Фото ©Елеонори Сімонової 

3. Як фінансувалися заходи?
Заходи відбулися за фінансової підтримки Посольства Норвегії в Україні, програми підтримки норвезької літератури за кордоном НОРЛА (NORLA), Міжнародного фонду «Відродження», фонду «Open Ukraine», INSTITUSJONEN FRITT ORD.

4. Чи була якась підтримка з боку українських державних органів?
Проведенню заходів сприяло МЗС України (відправило книжки, які видавці передали в подарунок Національній публічній бібліотеці в Осло), посольство України в Норвегії і особисто Ірина Сабор, аташе Посольства України в Норвегії.

5. Чи є якась специфіка ринку художньої літератури в Норвегії?
Маленька північна країна має дуже потужну літературу, відому у всьому світі. Норвезькі кримінальні романи перекладені багатьма мовами світу.

6. Чи мають їх письменники та видавці якусь державну підтримку?
Книжки норвезьких письменників за рішенням спеціального письменницького журі закуповуються в бібліотеки в кількості 1000 прим., переклади з інших мов – в кількості 500 прим. Книжкова галузь в Норвегії звільнена від ПДВ.

7. Наскільки читаюча публіка в Осло?
Попри високі ціни на книжки, норвежці читають багато. Під час наших прогулок по Осло чи не кожні 100 метрів ми зустрічали книжкові магазини: як великі, так і маленькі, спеціалізовані чи букіністичні. Бібліотекарі дивуються, що читачі купують велику кількість книжок, незважаючи на те, що практично всі видані книжки легкодоступні в бібліотеках і користуватися взятими в бібліотеці книжками можно безкоштовно впродовж місяця.











В Літерхаус (Litteraturhuset) є спеціальна зала з дружніми шаржами на норвезьких письменників. 
Юстейн Гордер зі своїм гумористичним двійником.
©Фото Елеонори Сімонової


8. Якою була загальна атмосфера заходу? Чи є в Осло українська діаспора?
Атмосфера заходу була дуже тепла і дружня.
В Норвегії за офіційними даними проживає приблизно 2500 українців, причому 90% з них мають вищу освіту. Існує недільна українська школа для дітей. Українська громада згуртована, цікавиться подіями в Україні, але досі не мала можливості читати українські книжки. 3 листопада було урочисто передано 100 книжок в бібліотеку, відтепер щороку ця українська шафа буде поповнюватися.

В цій залі національної публічної бібліотеки Deichmanske bibliotek http://www.deichmanske-bibliotek.oslo.kommune.no, Осло, скоро будуть полички з українськими книжками.

©Фото Елеонори Сімонової






ось з цими книжками










9. Про які проблеми говорили норвезькі видавці?
Що стосується української присутності на норвезькому книжковому ринку, основною проблемою є відсутність перекладачів на норвезьку з української. Тому нам треба подбати про створення перекладацької стипендії, щоб норвезькому перекладачу з російської (польської) можна було б деякий час пожити в україномовному середовищі, позайматися з викладачем і перекваліфікуватися на перекладача з української.

10. Чи були досягнуті конкретні результати?
Було домовлено про тур Україною норвезького письменника Ерленда Лу.
Українські видавці ознайомилися з видавничими програмами норвезьких видавництв і представили свої видавничі програми менеджерам з закупки прав норвезьких видавництв і агентам.

11. Найбільший позитивний і негативний момент поїздки?
Нам сподобався спеціальний будинок для проведення літературних заходів Літерхаус (Litteraturhuset). Це триповерхова будівля в центрі Осло, практично навпроти королівського палацу, де літературне життя не вщухає до 3 години ранку. Тут відбуваються різноманітні виступи, семінари, обговорення літературних премій і т. п., також є кафе і книжковий магазин.


Книгарня в Літерхаус (Litteraturhuset)
©Фото Елеонори Сімонової















В кафе в Літерхаус (Litteraturhuset): 
на першому плані – Мартін Паулсен, професор з Бергена, «посол української літератури в Норвегії», 
Анетта Антоненко, директор видавництва «Кальварія», 
Ірина Дмитришин, викладач Університету Східних мов (Париж) – «посол української літератури у Франції».
©Фото Елеонори Сімонової


12. Які плани співпраці з норвезькими колегами?
Переклади, переклади і ще раз переклади....
Comments